відвідувачка
ВІДВІ́ДУВАЧКА, и, ж.
Жін. до відві́дувач.
Вона зробилась щоденною відвідувачкою бібліотеки, вона читала тепер завзято й упереджено (В. Підмогильний);
З того, як мовчки провели одвідувачку й хутко дали халата, Горпина зрозуміла, що Дорчині справи кепські (Ю. Яновський);
Віктор відклав книжку, здивовано глянув на несподівану відвідувачку (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвідувачка — відві́дувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відвідувачка — -и. Жін. до відвідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвідувачка — ВІДВІ́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відві́дувач. Віктор відклав книжку, здивовано глянув на несподівану відвідувачку (Руд., Вітер.., 1958, 305); З того, як мовчки провели одвідувачку й хутко дали халата, Горпина зрозуміла, що Дорчині справи кепські (Ю. Янов., Мир, 1956, 270). Словник української мови в 11 томах