1. Словник української мови в 11 томах

відвідувачка

ВІДВІ́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відві́дувач.

Віктор відклав книжку, здивовано глянув на несподівану відвідувачку (Руд., Вітер.., 1958, 305);

З того, як мовчки провели одвідувачку й хутко дали халата, Горпина зрозуміла, що Дорчині справи кепські (Ю. Янов., Мир, 1956, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвідувачка — відві́дувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відвідувачка — -и. Жін. до відвідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвідувачка — ВІДВІ́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відві́дувач. Вона зробилась щоденною відвідувачкою бібліотеки, вона читала тепер завзято й упереджено (В. Словник української мови у 20 томах