відгадувач —
-а, ч. Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відгадувач —
ВІДГА́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.). Одного з гравців обирають відгадувачем (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
відгадувач —
ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови
відгадувач —
ВІДГА́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.). Відгадувач думок.
Словник української мови в 11 томах