Орфографічний словник української мови

відгвинчуватися

відгви́нчуватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відгвинчуватися — -ується, недок., відгвинтитися, -иться, док. 1》 Обертаючись по гвинтовій нарізці, відокремлюватися, зніматися. 2》 тільки недок. Пас. до відгвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відгвинчуватися — ВІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Обертаючись за гвинтовою нарізкою, відокремлюватися, зніматися. Гайки і нарізна шпилька можуть відгвинчуватися через високу температуру випускного колектора (з наук.-техн. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. відгвинчуватися — ВІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Обертаючись по гвинтовій нарізці, відокремлюватися, зніматися. *Образно. —Коли подумаєш, то голова йде обертом і сама відгвинчується від плечей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 117). 2. тільки недок. Пас. до відгви́нчувати.  Словник української мови в 11 томах