відгвинчуватися
ВІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Обертаючись по гвинтовій нарізці, відокремлюватися, зніматися.
*Образно. —Коли подумаєш, то голова йде обертом і сама відгвинчується від плечей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 117).
2. тільки недок. Пас. до відгви́нчувати.
Словник української мови (СУМ-11)