відгвинчуватися
ВІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Обертаючись по гвинтовій нарізці, відокремлюватися, зніматися.
*Образно. —Коли подумаєш, то голова йде обертом і сама відгвинчується від плечей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 117).
2. тільки недок. Пас. до відгви́нчувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгвинчуватися — відгви́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгвинчуватися — -ується, недок., відгвинтитися, -иться, док. 1》 Обертаючись по гвинтовій нарізці, відокремлюватися, зніматися. 2》 тільки недок. Пас. до відгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгвинчуватися — ВІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Обертаючись за гвинтовою нарізкою, відокремлюватися, зніматися. Гайки і нарізна шпилька можуть відгвинчуватися через високу температуру випускного колектора (з наук.-техн. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах