Орфографічний словник української мови

віддзвеніти

віддзвені́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віддзвеніти — -нить, док. 1》 Перестати дзвеніти. 2》 перен. Перестати звучати; відлунати (про пісню і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віддзвеніти — ВІДДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. 1. Закінчити, перестати дзвеніти. Вже давно оддзвеніли трамваї і в будинках погасли огні (В. Сосюра); * Образно. Відгуло, віддзвеніло жнивне літо, і гарячі кольори степу наче пригасли, потьмяніли (з публіц. літ.). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. віддзвеніти — ВІДДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. 1. Перестати дзвеніти. Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід, — Ти синів найкращих, сивоглавий Львове, Обираєш нині на новий похід (Рильський, І, 1956, 204)...  Словник української мови в 11 томах