відживляти

відживля́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. відживляти — -яю, -яєш, недок., відживити, -ивлю, -ивиш; мн. відживлять; док., перех. 1》 Повертати до життя, робити знову живим. 2》 перен. Відновлювати в пам'яті що-небудь забуте. 3》 перен. Поновлювати фізичні сили, робити когось бадьорим. 4》 перен. Пожвавлювати, звеселяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відживляти — ВІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЖИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. віджи́влять; док. 1. кого, що. Повертати до життя, оживляти. – Наказав пророк, щоб кожен, хто відживить мертву природу, зросить або заоре її, володів нею (З.  Словник української мови у 20 томах
3. відживляти — відживля́ти → відживлювати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. відживляти — ОЖИВЛЯ́ТИ (робити знову живим померлого або повертати до життя тяжкохворого), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПОЖИВЛЯ́ТИ діал. — Док.: оживи́ти, відживи́ти, воскреси́ти, опоживи́ти.  Словник синонімів української мови
5. відживляти — ВІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЖИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. віджи́влять; док., перех. 1. Повертати до життя, робити знову живим. — Оця товаришка показала нам два трупи..  Словник української мови в 11 томах
6. відживляти — Відживля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало. МВ. (О. 1862. І. 78).  Словник української мови Грінченка