відзиватися —
-аюся, -аєшся, недок., відізватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; казати що-небудь у відповідь; відгукуватися. || Подавати голос у відповідь на той чи інший звук (про тварин). || діал. Говорити до кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відзиватися —
ВІДЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІЗВА́ТИСЯ, ву́ся, і́зве́шся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; відгукуватися, відкликатися. [Голос:] Гов, Лукашу, гов? го-го-го-го! А де ти? [Лукаш (відзивається):] Ось я йду!...
Словник української мови у 20 томах
відзиватися —
див. говорити
Словник синонімів Вусика
відзиватися —
ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш..
Словник синонімів української мови
відзиватися —
ВІДЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; казати що-небудь у відповідь; відгукуватися, відкликатися. [Голос:] Гов, Лукашу, гов? го-го-го-го! А де ти?...
Словник української мови в 11 томах
відзиватися —
Відзиватися, -ваюся, -єшся сов. в. відізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться. Чуб. І. 141.
Словник української мови Грінченка