відзивати —
-аю, -аєш, недок., відізвати, -ву, -веш, док., перех., рідко. Те саме, що відкликати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відзивати —
хохл. (отзивать) відкликувати викликати, викликати, повикликати, відкликати, відкликати, повідкликати, завертати, завернути, позавертати, повертати, повернути
Словник чужослів Павло Штепа
відзивати —
ВІДЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІЗВА́ТИ, ву́, і́зве́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що відклика́ти 1, 2. Отаман одзиває Домаху набік і тихо балакає з нею (І.
Словник української мови у 20 томах
відзивати —
ВІДКЛИКА́ТИ (змушувати когось залишити своє місце, припинити виконання певних обов'язків), ВІДЗИВА́ТИ рідше. — Док.: відкли́кати, відізва́ти. Його раптом відкликали в частину (Я. Баш); Виборцям забезпечено право відзивати депутатів, які не виправдали довір'я (з газети).
Словник синонімів української мови
відзивати —
ВІДЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех., рідко. Те саме, що відклика́ти 1, 2. Назустріч ішов комунгоспівський зав. Нахмуривсь Пилип, Зава в бік одізвав (С. Ол., Вибр.
Словник української мови в 11 томах