відказати

відказа́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. відказати — див. відказувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відказати — ВІДКАЗА́ТИ див. відка́зувати.  Словник української мови у 20 томах
3. відказати — ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей...  Словник синонімів української мови
4. відказати — Відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш, -ка́жуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відказати — ВІДКАЗА́ТИ див. відка́зувати.  Словник української мови в 11 томах
6. відказати — Відказати, -ся см. відказувати, -ся.  Словник української мови Грінченка