відказати —
відказа́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відказати —
див. відказувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відказати —
ВІДКАЗА́ТИ див. відка́зувати.
Словник української мови у 20 томах
відказати —
ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей...
Словник синонімів української мови
відказати —
ВІДКАЗА́ТИ див. відка́зувати.
Словник української мови в 11 томах
відказати —
Відказати, -ся см. відказувати, -ся.
Словник української мови Грінченка