1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

відказати

Відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш, -ка́жуть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відказати — відказа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відказати — див. відказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відказати — ВІДКАЗА́ТИ див. відка́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відказати — ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей... Словник синонімів української мови
  5. відказати — ВІДКАЗА́ТИ див. відка́зувати. Словник української мови в 11 томах
  6. відказати — Відказати, -ся см. відказувати, -ся. Словник української мови Грінченка