Орфографічний словник української мови

відкликання

відкли́кання

іменник середнього роду

відізвання

відклика́ння

іменник середнього роду

відзивання

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відкликання — Відмова від чогось [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. відкликання — I відклик`ання-я, с. Дія за знач. відкликати. II відкл`икання-я, с. Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкликання — ВІДКЛИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відклика́ти. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів (з мови документів)...  Словник української мови у 20 томах
  4. відкликання — ВІДКЛИ́КАННЯ, я, с. Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.). Повинні цілком здійснюватись: регулярна звітність Рад та їх депутатів перед виборцями, право виборців на дострокове відкликання депутатів (Програма КПРС, 1961, 90). ВІДКЛИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відклика́ти.  Словник української мови в 11 томах