відкликання
ВІДКЛИКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відклика́ти.
Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів (з мови документів);
Новий головнокомандувач генерал Прозоровський готував наказ про відкликання козацьких куренів із фронтової лінії та переселення їх на Кубань (із журн.).
ВІДКЛИ́КАННЯ, я, с.
Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.).
Право порушувати питання про відкликання народного депутата України належить виключно виборцям відповідного виборчого округу і реалізується ними в порядку та формах, визначених законом (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)