відкочуваний — Орфографічний словник української мови

відкочуваний — ВІДКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відко́чувати. Відкочувані електровозом порожні вагони розміщуються у зоні навантаження (з наук.-техн. літ.); Дівчина була одягнута в світле пальто, на голові – замшеве бежеве кепі з відкочуваними “вухами” (із журн.). Словник української мови у 20 томах