відкочуваний

ВІДКО́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відко́чувати.

Відкочувані електровозом порожні вагони розміщуються у зоні навантаження (з наук.-техн. літ.);

Дівчина була одягнута в світле пальто, на голові – замшеве бежеве кепі з відкочуваними “вухами” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відкочуваний — відко́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови