відкочування
ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. відко́чувати і відко́чуватися.
Якщо снаряди важкі, то доводиться встановлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (з навч. літ.).
2. гірн. Вивезення видобутих копалин із вибоїв шахт.
На коліях з великим ухилом ручне відкочування вагонеток заборонено (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)