відкочування

відко́чування

-я, с.

1》 Дія за знач. відкочувати.

2》 гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування. Поверхневе відкочування руди.

Значення в інших словниках

1. відкочування — відко́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відкочування — ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відко́чувати і відко́чуватися. Якщо снаряди важкі, то доводиться встановлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (з навч. літ.). 2. гірн. Вивезення видобутих копалин із вибоїв шахт.  Словник української мови у 20 томах
3. відкочування — ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відко́чувати. При.. важких снарядах.. доводиться установлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (Курс фізики, І, 1957, 136). 2. гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування; Поверхневе відкочування руди.  Словник української мови в 11 томах