1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відкочування

відко́чування

-я, с.

1》 Дія за знач. відкочувати.

2》 гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування. Поверхневе відкочування руди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкочування — відко́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відкочування — ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відко́чувати і відко́чуватися. Якщо снаряди важкі, то доводиться встановлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (з навч. літ.). 2. гірн. Вивезення видобутих копалин із вибоїв шахт. Словник української мови у 20 томах
  3. відкочування — ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відко́чувати. При.. важких снарядах.. доводиться установлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (Курс фізики, І, 1957, 136). 2. гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування; Поверхневе відкочування руди. Словник української мови в 11 томах