відкочування
ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. відко́чувати і відко́чуватися.
Якщо снаряди важкі, то доводиться встановлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (з навч. літ.).
2. гірн. Вивезення видобутих копалин із вибоїв шахт.
На коліях з великим ухилом ручне відкочування вагонеток заборонено (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкочування — відко́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відкочування — -я, с. 1》 Дія за знач. відкочувати. 2》 гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування. Поверхневе відкочування руди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкочування — ВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відко́чувати. При.. важких снарядах.. доводиться установлювати на гарматах спеціальні механізми, що гальмують їх відкочування (Курс фізики, І, 1957, 136). 2. гірн. Вивезення добутих копалин із забоїв і шахт. Двоколійне відкочування; Поверхневе відкочування руди. Словник української мови в 11 томах