відкочуваний

ВІДКО́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відко́чувати.

Відкочувані електровозом порожні вагони розміщуються у зоні навантаження (з наук.-техн. літ.);

Дівчина була одягнута в світле пальто, на голові – замшеве бежеве кепі з відкочуваними “вухами” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me