відлипати —
-аю, -аєш, недок., відлипнути, -ну, -неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлипати —
ВІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. відли́п, ла, ло і відли́пнув, нула, ло; док. 1. Відставати, відклеюватися (про щось прилипле, приклеєне).
Словник української мови у 20 томах
відлипати —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
відлипати —
ВІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось. На п’ятий-шостий день після народження [щуреняти] відлипають вуха (Фізіол.
Словник української мови в 11 томах