Орфографічний словник української мови

відломлювання

відло́млювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відломлювання — -я, с. Дія за знач. відломлювати й відломлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відломлювання — ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати і відло́млюватися. Знайдені ювелірні вироби мали сліди відломлювання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відломлювання — ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати й відло́млюватися. Руйнуючи деревину, гриб спричиняється до відломлювання і опадання гілок (Бот. ж., Х, 1, 1953, 35).  Словник української мови в 11 томах