відломлювання

ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати й відло́млюватися.

Руйнуючи деревину, гриб спричиняється до відломлювання і опадання гілок (Бот. ж., Х, 1, 1953, 35).

Значення в інших словниках

1. відломлювання — відло́млювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відломлювання — -я, с. Дія за знач. відломлювати й відломлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відломлювання — ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати і відло́млюватися. Знайдені ювелірні вироби мали сліди відломлювання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах