відлупцьований — Орфографічний словник української мови

відлупцьований — ВІДЛУПЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до відлупцюва́ти. У народі кажуть, що беззубий вовк, до того ж ще й добряче відлупцьований, не страшний (із журн.); Відлупцьований матір'ю, Петро більше ніколи не зазіхав на цукерки, сховані на свято (із журн.). Словник української мови у 20 томах