відлуплюватися —
-юється і діал. відлупатися, -ається, недок., відлупитися, -упиться; мн. відлупляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлуплюватися —
ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. відлу́пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися, відпадати частинами (про кору, фарбу і т. ін.). Видно, як відлупився мур...
Словник української мови у 20 томах
відлуплюватися —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
відлуплюватися —
ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. відлу́пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо). Стіна відлупилася.
Словник української мови в 11 томах