відлуплюватися

відлу́плюватися

-юється і діал. відлупатися, -ається, недок., відлупитися, -упиться; мн. відлупляться; док.

Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо).

Значення в інших словниках

1. відлуплюватися — відлу́плюватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. відлуплюватися — ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. відлу́пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися, відпадати частинами (про кору, фарбу і т. ін.). Видно, як відлупився мур...  Словник української мови у 20 томах
3. відлуплюватися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
4. відлуплюватися — ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. відлу́пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо). Стіна відлупилася.  Словник української мови в 11 томах