відмовно —
Присл. до відмовний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відмовно —
ВІДМО́ВНО, рідко. Присл. до відмо́вний. Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (з мемуарної літ.).
Словник української мови у 20 томах
відмовно —
ВІДМО́ВНО. Присл. до відмо́вний. Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (Збірник про Кроп., 1955, 29).
Словник української мови в 11 томах