відмовно

ВІДМО́ВНО, рідко.

Присл. до відмо́вний.

Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. відмовно — відмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відмовно — Присл. до відмовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмовно — ВІДМО́ВНО. Присл. до відмо́вний. Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (Збірник про Кроп., 1955, 29).  Словник української мови в 11 томах