відмовно
ВІДМО́ВНО, рідко.
Присл. до відмо́вний.
Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмовно — відмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- відмовно — Присл. до відмовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмовно — ВІДМО́ВНО. Присл. до відмо́вний. Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (Збірник про Кроп., 1955, 29). Словник української мови в 11 томах