1. Словник української мови в 11 томах

відмовно

ВІДМО́ВНО. Присл. до відмо́вний.

Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (Збірник про Кроп., 1955, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовно — відмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відмовно — Присл. до відмовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмовно — ВІДМО́ВНО, рідко. Присл. до відмо́вний. Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах