відмучитися —
ВІДМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Перестати мучитися. Мені немов полегшало відтоді. Зболілася. Відмучилася. Годі (Л. Костенко); // Померти після довгих мук. Правду кажучи, Тарас не дуже і переймався тим.
Словник української мови у 20 томах