Значення в інших словниках
-
відняти —
див. віднімати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відняти —
ВІДНЯ́ТИ див. відніма́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відняти —
відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого. 1. безос. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
відняти —
ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ розм. (перев. з рук, силоміць). — Док.
Словник синонімів української мови
-
відняти —
Відня́ти, відніму́, відні́меш, краще вживати відійму́, віді́ймеш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
відняти —
ВІДНЯ́ТИ див. відніма́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
відняти —
Відняти см. віднімати.
Словник української мови Грінченка