віднятий — Орфографічний словник української мови

віднятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відняти 1). || віднято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
віднятий — ВІДНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відня́ти 1. – Йому дали село, одняте в одного польського дідича, повстанця (І. Нечуй-Левицький); Україна голосно кричала повернути їй відняту волю... (І. Словник української мови у 20 томах
віднятий — ВІДНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відня́ти 1. — Йому дали село, одняте в одного польського дідича, повстанця (Н.-Лев., І, 1956, 598); Цю узбечку, відняту в оскаженілих ішанів, вони завжди бачили неодмінно в товаристві Юрського (Ле, Міжгір’я... Словник української мови в 11 томах