Орфографічний словник української мови

віднімання

відніма́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віднімання — відіймання, -я, с. Дія за знач. віднімати, відіймати 1), 2), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віднімання — ВІДНІМА́ННЯ, ВІДІЙМА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відніма́ти, відійма́ти 1, 2. Мені здається, що сумний випадок силуваного однімання землі в дрібних білоцерківських православних українських дворян трапився не тільки на Білоцерківщині...  Словник української мови у 20 томах
  3. віднімання — Арифметична операція над заданими 2 числами a і b, внаслідок якої отримують таке число c, яке відповідає умові b+c = a.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. віднімання — Відніма́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. віднімання — ВІДНІМА́ННЯ, ВІДІЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відніма́ти, відійма́ти 1, 2, 4. Дія, яка полягає в тому, що від одногочисла віднімається стільки одиниць, скільки їх міститься в другому даному числі, називається відніманням (Арифм., 1956, 18).  Словник української мови в 11 томах