Орфографічний словник української мови

відпанувати

відпанува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відпанувати — -ую, -уєш, док. Закінчити, перестати панувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпанувати — ВІДПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Закінчити, перестати панувати. На сільській сходці Гордій Титаренко, що приїхав недавно з губернії, сказав, що настала вже влада бідних та що багачі своє відпанували (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  3. відпанувати — ВІДПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Закінчити, перестати панувати. Па сільській сходці Гордій Титаренко, що приїхав недавно з губернії, сказав, що настала вже влада бідних та що багачі своє відпанували (Ірчан, II, 1958, 30).  Словник української мови в 11 томах
  4. відпанувати — Відпанувати, -ную, -єш гл. Окончить господствовать, царствовать.  Словник української мови Грінченка