Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
відпанувати —
відпанува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відпанувати —
ВІДПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Закінчити, перестати панувати. На сільській сходці Гордій Титаренко, що приїхав недавно з губернії, сказав, що настала вже влада бідних та що багачі своє відпанували (Мирослав Ірчан).
Словник української мови у 20 томах
відпанувати —
ВІДПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Закінчити, перестати панувати. Па сільській сходці Гордій Титаренко, що приїхав недавно з губернії, сказав, що настала вже влада бідних та що багачі своє відпанували (Ірчан, II, 1958, 30).
Словник української мови в 11 томах
відпанувати —
Відпанувати, -ную, -єш гл. Окончить господствовать, царствовать.
Словник української мови Грінченка