відпалювати

відпа́лювати

I -юю, -юєш, недок., відпалити, -алю, -алиш, док., перех., тех.

Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей.

II -юю, -юєш, недок., відпалити, -алю, -алиш, док., перех., гірн.

Робити отвір, щілину тощо в пласті вугілля, руди за допомогою вибуху.

Значення в інших словниках

1. відпалювати — відпа́лювати 1 дієслово недоконаного виду обробляти нагріванням відпа́лювати 2 дієслово недоконаного виду обробляти пласти руди вибухом  Орфографічний словник української мови
2. відпалювати — ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., що, техн. Здійснювати термічне оброблення матеріалів (металів, скла і т. ін.), яке полягає в нагріванні до певної температури, витримуванні й повільному охолодженні.  Словник української мови у 20 томах
3. відпалювати — ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док; перех., техн. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей.  Словник української мови в 11 томах