1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відпалювати

відпа́лювати

I -юю, -юєш, недок., відпалити, -алю, -алиш, док., перех., тех.

Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей.

II -юю, -юєш, недок., відпалити, -алю, -алиш, док., перех., гірн.

Робити отвір, щілину тощо в пласті вугілля, руди за допомогою вибуху.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпалювати — відпа́лювати 1 дієслово недоконаного виду обробляти нагріванням відпа́лювати 2 дієслово недоконаного виду обробляти пласти руди вибухом Орфографічний словник української мови
  2. відпалювати — ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., що, техн. Здійснювати термічне оброблення матеріалів (металів, скла і т. ін.), яке полягає в нагріванні до певної температури, витримуванні й повільному охолодженні. Словник української мови у 20 томах
  3. відпалювати — ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док; перех., техн. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей. Словник української мови в 11 томах