1. Орфографічний словник української мови

відпалювати

відпа́лювати 1

дієслово недоконаного виду

обробляти нагріванням

відпа́лювати 2

дієслово недоконаного виду

обробляти пласти руди вибухом

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпалювати — I -юю, -юєш, недок., відпалити, -алю, -алиш, док., перех., тех. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей. II -юю, -юєш, недок., відпалити, -алю, -алиш, док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпалювати — ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., що, техн. Здійснювати термічне оброблення матеріалів (металів, скла і т. ін.), яке полягає в нагріванні до певної температури, витримуванні й повільному охолодженні. Словник української мови у 20 томах
  3. відпалювати — ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док; перех., техн. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей. Словник української мови в 11 томах