1. Орфографічний словник української мови

відпалювання

відпа́лювання 1

іменник середнього роду

обробка нагріванням

відпа́лювання 2

іменник середнього роду

обробка вибухом

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпалювання — I -я, с., тех. Дія за знач. відпалювати I. II -я, с., гірн. Дія за знач. відпалювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпалювання — ВІДПА́ЛЮВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. відпа́лювати¹. У статті наведено результати дослідження титанових сплавів після додаткового відпалювання при різних температурах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відпалювання — Термічна обробка металевих предметів, що полягає у їх нагріванні до відповідної темп. та охолодженні з попередньо визначеною швидкістю; види в.: нормалізація, рекристалізація. Універсальний словник-енциклопедія
  4. відпалювання — ВІДПА́ЛЮВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. відпа́лювати¹. Відпалюванням називається процес, коли сталь нагрівається до певної температури, видержується при цій температурі до повного прогрівання і повільно охолоджується разом з піччю (Практ. з машинозн. Словник української мови в 11 томах