відпалювання
ВІДПА́ЛЮВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. відпа́лювати¹.
Відпалюванням називається процес, коли сталь нагрівається до певної температури, видержується при цій температурі до повного прогрівання і повільно охолоджується разом з піччю (Практ. з машинозн., 1957, 106).
ВІДПА́ЛЮВАННЯ², я, с., гірн. Дія за знач. відпа́лювати².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпалювання — відпа́лювання 1 іменник середнього роду обробка нагріванням відпа́лювання 2 іменник середнього роду обробка вибухом Орфографічний словник української мови
- відпалювання — I -я, с., тех. Дія за знач. відпалювати I. II -я, с., гірн. Дія за знач. відпалювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпалювання — ВІДПА́ЛЮВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. відпа́лювати¹. У статті наведено результати дослідження титанових сплавів після додаткового відпалювання при різних температурах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- відпалювання — Термічна обробка металевих предметів, що полягає у їх нагріванні до відповідної темп. та охолодженні з попередньо визначеною швидкістю; види в.: нормалізація, рекристалізація. Універсальний словник-енциклопедія