відпалювати
ВІДПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док; перех., техн. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей.
Завод покрівельного заліза погодився відпалювати деталі компресора (Роб. газ., 4.ІІ 1965, 2);
Відпалити сталь.
ВІДПА́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ВІДПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех., гірн. Робити отвір, щілину тощо в пласті вугілля, руди за допомогою вибуху.
Раптом в обличчя вдарила свіжа повітряна хвиля, а за нею десь далеко пролунали вибухи. Це почали відпалювати бурки (Гур., Наша молодість, 1949, 50).
Словник української мови (СУМ-11)