відпечатувати

відпеча́тувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. відпечатувати — -ую, -уєш, недок., відпечатати, -аю, -аєш, док., перех. Знімати печатку; те саме, що розпечатувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відпечатувати — ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., що, рідко. 1. Те саме, що відбива́ти 12. Вранці, коли йдеш на роботу, по сажі тій сліди .. відпечатуєш (О. Гончар). 2. Друкувати фотографію. Дерижанов одпечатав нашу фотографію (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. відпечатувати — ВІДБИВА́ТИ (залишати на чому-небудь слід від чогось), ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ. — Док.: відби́ти, відпеча́тати, відти́снути, відігна́ти. Одзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (М.  Словник синонімів української мови
4. відпечатувати — Відпеча́тувати, -тую, -туєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відпечатувати — ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. 1. Те саме, що відбива́ти 12. Відпечатати слід. 2. фот. Виготовляти (робити) фотографію, переносячи зображення негатива на спеціальний папір.  Словник української мови в 11 томах
6. відпечатувати — Відпечатувати, -тую, -єш сов. в. відпечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані. Чуб. V. 735.  Словник української мови Грінченка