відпирання — Орфографічний словник української мови

відпирання — -я, с. Дія за знач. відпирати I і відпирати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
відпирання — ВІДПИРА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. відпира́ти¹ 1 і відпира́тися¹. У нових моделях сучасних автомобілів є механізм блокування дверей, який виключає можливість несанкціонованого відпирання дверей зсередини (із журн.). ВІДПИРА́ННЯ², я, с. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах
відпирання — ВІДПИРА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. відпира́ти¹ 1 й відпира́тися¹ 1. ВІДПИРАННЯ², я, с. Дія за знач. відпира́ти² й відпира́тися². Словник української мови в 11 томах