відпирання

відпира́ння

-я, с.

Дія за знач. відпирати I і відпирати II.

Значення в інших словниках

1. відпирання — відпира́ння 1 іменник середнього роду відмикання відпира́ння 2 іменник середнього роду прання  Орфографічний словник української мови
2. відпирання — ВІДПИРА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. відпира́ти¹ 1 і відпира́тися¹. У нових моделях сучасних автомобілів є механізм блокування дверей, який виключає можливість несанкціонованого відпирання дверей зсередини (із журн.). ВІДПИРА́ННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови у 20 томах
3. відпирання — ВІДПИРА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. відпира́ти¹ 1 й відпира́тися¹ 1. ВІДПИРАННЯ², я, с. Дія за знач. відпира́ти² й відпира́тися².  Словник української мови в 11 томах