відправка

відпра́вка

іменник жіночого роду

розм.

Значення в інших словниках

1. відправка — -и, ж., розм. Те саме, що відправлення 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відправка — ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1 і відправля́ння 1. Через тиждень буду в Софії, і тоді відправка листів буде від мене залежати (Леся Українка); Відправка політв'язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (С.  Словник української мови у 20 томах
3. відправка — ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1. Через тиждень буду в Софії і тоді відправка листів буде від мене залежати (Л. Укр., V, 1956, 153); Відправка політв’язнів до концтабору Берези Нартузької була майже рівнозначною страті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101).  Словник української мови в 11 томах