Орфографічний словник української мови

відпрошувати

відпро́шувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відпрошувати — див. відпрохувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпрошувати — ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відпрошувати — ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. відпрошувати — Відпрошувати, -шую, -єш сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60.  Словник української мови Грінченка