Значення в інших словниках
-
відпрошувати —
відпро́шувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відпрошувати —
ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати.
Словник української мови у 20 томах
-
відпрошувати —
ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати.
Словник української мови в 11 томах
-
відпрошувати —
Відпрошувати, -шую, -єш сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60.
Словник української мови Грінченка